«Стрітення»

Виховна година 2 клас


Почнемо, діти із загадки
Аж тріщить мороз, лютує. Сніжна віхола танцює. А ставок у лід закутий. Що за місяць, діти?...
- Як ви гадаєте, чому називається так місяць?
Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежать сніги, а у повітрі вже пахне весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує , але дарма, бо йде не до Різдва, а до Великодня.
У народі кажуть: як лютий не лютуй, а на весну брови не хмур.
Щоб дізнатися, про яке свято будемо говорити потрібно виконати завдання.
Завдання 1. (розшифрувати слово)
Так, свято Стрітення.
Сьогодні ми будемо говорити про свято, яке завершує зимовий цикл народних обрядів. На зламі між зимою і ранньою весною, ми святкуємо день Стрітення. Слово це означає – зустріч. А чи знаєте ви про яку зустріч йдеться мова?
1-а дитина. Вранці на околицю села в’їхала красуня Весна. Аж ось їй назустріч виходить непривітна зла Зима і починає сперечатися з дівчиною.
2-а дитина. Довго тривала суперечка. Ніяк не могли вони визначитися: кому йти, а кому вертатися. І вирішили вони помірятися силою.
3-я дитина. Злізла Весна з коня і почався двобій. Вважалося, що переможець буде володарювати далі. Якщо до вечора стане тепліше – перемогла Весна, а якщо холодніше – Зима.
4-а дитина. А сталося все це 15 лютого. Тому на останній місяць зими і припадає одне з найшановніших свят – свято Стрітення.
5-а дитина. Вже сонце над землею
що новий день, то вище.
Північний вітер лютий
не так зловтішно свище.
6-а дитина. Зима хоч і бореться,
але безсила нині,
бо вже весна проснулась,
розкривши очі сині.
7-а дитина. Чекаємо, що сонечко
загляне у віконечко.
А соловейко в гаї
нам пісню заспіває.
(Виходить сердита Зима)
Зима. Та хто це сміє посеред зими про спів літнього птаха згадувати. Бач чого захотіли! Сонечка, тепла їм подавай. Зараз я снігу намету, віхолу напущу, бо ще силу свою маю.
(Співають «Ой, минула вже зима»)
Зима. Хіба мені уже час з весною зустрічатися.
------Аякже. Сьогодні ж Стрітення зима з весною зустрічаються, силою міряються.
Зима. Ой, я зовсім забула, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаймося із весною. Подивимось, чия візьме! То ж кличте весну!
(Під музику «Дівчина-весна» виходить Весна)

Весна. А ось і я – Весна-красна!
Куди ступаю – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну!
Я весна-весняночка
Весняночка-співаночка
Весна. Доброго тобі здоров’я, бабуню Зимо!
Зима. Доброго тобі здоров’я дівчино,рано ти прийшла! Ой рано!
Весна. Ні не рано. Ти, зимонько так нахолодила землю, що люди почали мене кликати.
Зима. Даремно поспішала, бо моєму царюванню ще не прийшов край.
Весна. Та ти поглянь на себе, зимонько. Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою все, що я запасла, ти з’їла і випила.
Зима. На те я зима, щоб запаси їсти.
Весна . Моє сонце всіх зігріває, дає людям урожай, а в тебе люди трусяться від холоду.
Зима. В мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.
ведуча. Зимонько, Веснонько, не сваріться, не сперечайтесь! А краще позмагайтесь! Наші дітки вам допоможуть.
1 конкурс. Зі складів утворити назви .
– «Струмочок»– «Заметіль»
2 конкурс – «Відгадай загадки»
Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, волохатий,
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто … (Сніг)
На шибках без олівця
Він малює без кінця.
А минеться зима –
Глянь, - і маляра нема. (Мороз)
На зимові віти
Сіли білі квіти. (Іній)
Аж тріщить мороз, лютує,
Сніжна віхола танцює,
А ставок у лід закутий,
Третій місяць зими називається … (Лютий)
Привітанням журавля
Я пробуджую поля.
Небеса і ручаї. Я заквітчую гаї.
Відгадали хто вона,
Ця красуня чарівна? (Весна)
Що у світі найсвітліше,
Наймиліше, найтепліше?
Що по небу вдень гуляє,
Ніч приходить – спочиває? (Сонце)


Перший я приніс весну,
Розбудив усе від сну.
І співаю під вікном
Люди звуть мене … (Шпаком)
Росте вона додолу головою
Росте вона холодною зимою.
А тільки сонечко засяє –
Вона заплаче і розтане. (Бурулька)
3 конкурс «Хто більше?» (завдання від Зими)
За 1 хвилину (по одному учаснику від команди) намалювати сніжинки. Перемагає та команда, у якої більше сніжинок.
4 конкурс «Хто швидше?»
(По одному учаснику від команди). На підлозі лежать сніжинки та квіточки. Команда «Струмочок» збирає квіти, а команда «Заметіль» - сніжинки. Перемагає та команда, учасник якої швидше справиться із завданням.
5 конкурс «Весна» (завдання від Весни)
Кожна команда отримує на окремих листках букви в, е, с, н, а. Кожний учасник переносить по одній букві на «інший берег» і утворює слово «весна».
Підводяться підсумки змагань.
Ведуча. Молодці, ви гарно справилися із завданням. У нашому двобої перемогла … А щоб дізнатися хто буде володарювати у найближчий час, треба спостерігати за погодою сьогоднішнього дня. У народі говорили:
- Як на Стрітення калюжі, то чекай ще великої стужі.
- Як на Стрітення капає вода зі стріхи, не найдеться з літа потіхи.
- Як надвечір потепліє, то перемагає весна.
- Як на Стрітення півень води нап’ється на порозі, то на Явдохи віл напасеться на дорозі.
- Які на дахах бурульки, стільки ще випаде снігу.
Але якби зима вже там не хвицалась, а як весна посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться – каже народна приказка.
Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтеся. Що ж, Весно, ти мене перемогла! Збираюся я в путь!
(Діти виконують танець « Прощальний вальс»)

Прощавайте! Прощавайте!
Та мене не забувайте!
Через рік, як прийдуть холоди,
Завітаю знов до вас сюди!

Напередодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок – жайворонків. Бо вони одні з перших на початку березня прилітають з вирію.
Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають і відмикають весну. Отже, діти брали печиво, йшли на вулицю і промовляли веснянки.

1 уч. (зі свічкою)
Спасибі тобі, Боже,
Що з зимою попрощались,
Що весни діждались.
Поможи нам, Боже,
В добрий час почати
Весну закликати.
2 уч. (з горнятком води)
Прийди, прийди, весно,
Принеси нам жита.
Принеси нам цвіту,
Ще й рясних квіточок,
Щоб сплести віночок!
3 уч. (із печивом жайворонком)
Пташок викликаю
З теплого краю.
Летіть, соловейки,
На нашу земельку!
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки.
Ведучий. А що ви нам, дівчатонька, принесли?
1 дівчинка. Я у церкві була і стрітенську свічку вам принесла. Вона має велику силу, відганяє людську біду, як весняна повінь. А ще вона оберігає оселі від пожежі та грому.
2 дівчинка. А я теж у церкву ходила і воду освятила. Нею бабуся худобу напоює, а дідусь – вулики окропить.
3 дівчинка. Ми з мамою жайворонків напекли. З давніх-давен люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають і відмикають літо. А ми з друзями у садок ходили «жайворонків» підкидали і заклички для птахів співали.
(Пригощають гостей печивом

Ведуча. Ось і підійшло до кінця наше свято. А весна тільки вступить у свої права.
(На екрані фото весни)
Піде весна лугами, лісами
Встелятиме землю килимами
Заквітчає усе зелом,
Щоб усім було весело.
Всіх людей теплом зігріє
І здоров’я всім навіє.
А я хочу, щоб наші діти
З рідним словом зростали.
Україну нашу рідну усім серцем кохали.
Щоб звичаї свого народу пам’ятали
Традиції святкувань не забували!


Література
1. Благослови, мати: Зб. – К.: Освіта, 1995 – 189 с.
2. Домбровська Л. М., Лабащук О. В. Сьогодні свято ч. 3 – Тернопіль: Мандрівець, 2001.
3. Канапайко Р. Л., Іванів В. Й. Стрітення – «Розкажіть онуку», №3,99.
4. Ковальчук О. В. Українське народознавство, - К.: «Освіта», 1992 – 176 с.
5. Лабащук О. В., Морська Я. Ф. Сьогодні свято ч. 2. – Тернопіль: Мандрівець, 2003.
6. Михальська С. П. Стрітення. Методичний бюлетень «Джерело педагогічної майстерності», №14, Х.: 1996, с.83.
7. Пори року. Вірші, оповідання, загадки. Харків: ТОВ «Сінтекс, ЛТД», 2007.
8. Прислів’я українського народу: Зб. – Х.: ВД «Школа», 2006. – 112 с.
9. Солощенко Л. Г. свято Стрітення «Початкове навчання і виховання», №34, 2007.
10. Федієнко В. Зима іде – свята веде, ВД «Школа», Х.: 2009.