Характеристика учня

 Хактеристика як продовження супроводжуючої діяльності вчителя

       Поступово наближаючись до самостійного життя, учень на цьому шляху супроводжується вчителем.

   Характеристика — важливий момент цього супроводу. В ній «схоплено очима вчителя» те, що вже є, і те, що може бути в майбутньому розвитку дитини. Тому, до певної міри та за певних умов, характеристика має впливати на подальший розвиток особистості.

   Написання характеристики — справа нелегка і відповідальна. Необхідно всебічно вивчити досягнення дитини, відчути її особистість як сукупність різнома­нітних можливостей та закцентувати їх відповідно до соціально прийнятних шляхів позитивного особистісного зростання. Вже саме вирішення того, що «добре», а що «зле» в дитині, що розвивати, а що гальмувати, приховує у собі немало небезпек.     Адже що може бути складнішим від дихотомічного поділу світу дитини!

Вчимося характеризувати учня

               1.    Насамперед пам'ятайте, що характеристика — наслідок глибокого вивчення особистості учня впродовж усього навчального року в найрізноманітніших ситуаціях його шкільного та, за можливості, позашкільного життя. Якщо ви не були спостережливі, не співпрацювали зі шкільним психологом та іншими вчителями у вивченні учня, не розв'язували проблем дитини разом з її батьками, а також якщо ви не були зорієнтовані в педагогічній діяльності на неповторну особистість кожного учня, а лише на клас у цілому, на усереднені формальні показники успішності навчальної діяльності («добре вчиться», «слухняний»), вам не слід братися за характеристику. Ви можете заподіяти дитині шкоду.

            2.    Важливо, з яким наміром ви беретеся за написання характеристики. Формально дотримуючись вимог адміністрації школи? Хочете зняти з себе відповідальність за неуспішність навчання учня? Аби підстрахуватися на випадок перевірки вашої роботи з «важкими» дітьми? Коли ваш намір подібний до вищезгаданих, марно сподіватися на те, що ваша характеристика на користь учневі Отож, необхідною (але не достатньою) умовою створення вами доцільної в педагогічному розумінні характеристики учня є доброзичливе до нього ставлення та повага як до особистості.

             3.     У кожній характеристиці є жорсткіші, задані стандартами моменти, і гнучкіші що відображають індивідуальність учня Жорсткі складають «кістяк» характеристики Так, наприклад, у характеристиці має бути констатовано рівень розвитку пізнавальних процесів з точки зору вікової та групової норми. Це фрагмент «кістяка» характеристики. Та він може бути поданий так, як це доцільно для Остапа, Петрика, Маринки. Співвідношенні гнучких і жорстких моментів — то справа творчості самого вчителя. Але пам'ятайте: саме це співвідношення для досвідченого ока — покажчик того, наскільки неформально вчитель підійшов до справи.

          4.  Не забувайте, що ви не можете бути носієм істини в останній інстанції. Для дитини ви лише по середник між нею та істиною. І як посередник на шляху становлення дитини будьте скромними, піддавайте свою діяльність   аналізу і критиці. сумнівайтесь. Уникайте категоричних тверджень у характеристиці. Особливо обачними будьте з тими із них, що несуть про дитину негативну інформацію.

     Характеристикою ви створюєте певну установку навколишніх у сприйманні ними учня, впливаєте на його самооцінку та рівень домагань, розкриваєте чи навпаки, блокуєте резерви його особистісного зрос­тання Знайте, що через характеристику, навіть коли вас уже немає поряд, ви продовжуєте супроводжувати у житті свого учня.

          Один із варіантів плану характеристики учня початкової   школи.

I.       Характеристика пізнавальних процесів.
1.1    Довільність  психічних процесів.

1.2        Мислення.

—рівень розвитку (відповідно довікових та групових норм);

—особливості інтелектуальної діяльності.

1.3 Пам'ять:

—рівень розвитку процесів запам’ятовування та відтворення матеріалу,

—особливості мнемонічної діяльності.

1.4 Увага:

—рівень розвитку довільної уваги.

—особливості організації та прояву уваги.

1.5. Сформованість найважливіших навчальних дій (постановка мети, здатність вичленити головне в завданні, визначити шляхи виконання завдання, контролювати та оцінювати свої дії тощо).

1.6 Розвиток мовлення (вміння переказати зміст тексту своїми словами, зв'язно висловити думку, обсяг словникового запасу).

1.7 Розвиток тонкої моторики (розбірливість записів, уміння дотримуватись основних вимог до письма, малювати дрібні деталі, точно обводити контур тощо).

1.8.            Розумова працездатність,  темп навчальної діяльності (здатність зберігати задовільний рівень працездатності протягом уроку, працювати в одному темні з усім класом тощо.)

1.9.            Сильні та слабкі сторони пізнавальної діяльності дитини.

2.    Особливості поведінки і спілкування учня.

   (Активність у слідкуванні з ровесниками, особливості вибору партнерів для гри та занять. конфліктність, уміння звертатися до старших, поважне ставлення до вчителя, витримування необхідної дистанції під час спілкування з ним, уміння прислухатися до зауважень і вимог учителя, охайність, дотримання прийнятих у класі правил поведінки і спілкування, володіти собою в ситуаціях, що потребують зосередженості, мовчанки чи обмеження рухів, контролювати емоції, здатність впоратися з чергуванням по класу, користуватися буфетом тощо).

3     Особливості мотиваційної сфери.

3.1  Наявність і особливості навчальної мотивації.

   3.2  Стійкість емоційного стану.

4     Особливості системи ставлення учня до світу і
самого себе.

4.1 Стосунки з ровесниками.

4.2  Стосунки з учителями.

4.3. Ставлення до значущої діяльності.

4.4 Ставлення до себе.

             В основу наведеного плану характеристики покладено схему психолого-педагогічного обстеження учнів початкової школи, описану в книзі «Робота психолога в начальній школі» (автори -  М. Бітянова та інші).