Екологічна стежина

З природою живи у дружбі,

Той буде вона тобі в службі.

Споконвіку люди жили з природою, не відділяли себе від неї. Вони брали від природи її дари і розуміли, що чим краще і розумніше вони ставитимуться до неї, то краще буде і їм. Людина - часточка природи. Не головна, не перетворювач і не володар! А часточка. Природа і людина взаємопов'язані, тому турбуючись про природу ми турбуємося і про людину, її майбутнє, а те, що завдає шкоди природі — завдає шкоди і людині. Без природи життя неможливе, тому людина повинна не владарювати над природою, а й співпрацювати з нею, бути не „царем природи", а її невіддільною часткою.

Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції. Зростання населення Землі, дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, накопичення величезних об’ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи. Біосфера сьогодні вже не спроможна самоочищуватися, саморегулюватися й самовідновлюватися – вона дедалі активніше деградує.

Людству загрожує загибель найближчими десятиліттями, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи.     Гарун Тазієв сказав: „Природа, в якій вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Ваше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу. Прийшов час діяти".

Екологічне виховання повинно  розпочинатися значно раніше ніж дитина переступає шкільний поріг, із раннього дитинства. Важливо, щоб діти усвідомили те, що людина не лише природокористувач, а, насамперед, частина  природи, її турботлива дитина. І значно сприятиме цьому дослідницька робота учнів, адже вона поєднує викладання біологічних наук із життям, навчання з виробничою працею.

Першим помічником  в поглибленні знань з екології  є екологічна стежка. Навчальна екологічна стежка  - це ще одна можливість для глибшого вивчення природи рідного краю, пізнання її таємниць. Її зупинки - місця для організації екскурсій з біології, географії, екології та заняття для школярів молодших класів. Також навчальна  екологічна стежка  дає багатий матеріал для пошукової та дослідницької роботи.  Хотілося б, щоб ми пам’ятали слова римського мислителя Л. Сенеки, сказані ще в І ст. н.е.: „Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне й те саме".

Екологічна стежка

 Екологічна стежка — це своєрідна лабораторія в природі, де створюються умови для виконання системи завдань, які організовують і спрямовують діяльність учнів у природному оточенні. Цим визначається і ряд вимог до організації екостежки: вибір місця створення, маршруту та його довжини, вибір природних об'єктів, підготовка екскурсоводів тощо. Організація екостежини сприяє тому, що учні вивчають об'єкти і явища в самій природі, визначають види рослин і тварин, з'ясовують шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються про види природокористування, нагромаджують досвід оцінювання характеру і результатів взаємодії людини та природи, оволодівають навичками екологічно грамотної поведінки в природному оточенні, розвивають уміння пропагувати ідеї охорони природи серед однолітків та населення, розширюють свій кругозір щодо сучасних природоохоронних проблем і шляхів їх розв'язання. Важливим моментом в організації та створенні екологічної стежки є підготовчий етап. Він починається з пошуку доступних естетичновиразних і приваблюючих ландшафтів місцевості, де організовується стежка. Серед природних об'єктів ландшафту обираються найбільш інформаційно насичені (старе дерево, гайок, озерце, болітце тощо). На основі відібраних об'єктів розробляється маршрут стежки, який краще всього прокладати по вже протоптаних людьми стежках. Довжина маршруту не повинна перевищувати двох кілометрів, а тривалість екскурсії — 2,5 годин, ці параметри змінюються з урахуванням віку учнів.

Після того, як маршрут прокладено, починається наступна стадія підготовчого етапу. Під керівництвом учителя розробляються тематика та зміст рефератів до кожного відповідного об'єкта. Реферативні повідомлення повинні бути змістовними та емоційними. На основі написаних рефератів здійснюється підготовка екскурсоводів, краще всього 2—3 різного віку на один об'єкт. Залежно від категорії відвідувачів стежки розробляється і рівень інформації про об'єкт.

         Наступний етап — розробка паспорта стежки (встановлення контактів з міською радою з метою отримання допомоги в проектуванні та обладнанні, яке передбачає створення інформаційних знаків та щитів, обладнання оглядових майданчиків тощо). Доцільно створити такі типи інформаційних щитів і знаків: загальний путівник-схема стежки, правила і норми поведінки, гасла, екологічні знаки тощо. Виховним моментом тут повинні стати особиста ініціатива і творчість школярів, а допомогти їм у цьому мають учителі різних предметів.

         Екологічна стежка допомагає ефективно реалізувати цілий ряд проблем комплексного виховання. Вона дає змогу поглиблено вивчити програмовий матеріал з біології та географії, є місцем проведення екскурсій, передбачених програмою, формує в дітей ініціативу і творчість, виховує доброту, відвертість, любов до ближнього, чуйність. Екостежка може бути місцем проведення екологічних акцій та фестивалів. Усі знання, навички, уміння, почуття, переконання, які формуються під час занять на навчальній екологічній стежині, спрямовані на вирішення одного з найгуманніших завдань сучасності — збереження довкілля, у якому живе людина.

Екскурсії

 Екскурсії — одна з форм вивчення екології. Разом з тим їх можна розглядати як урок у живій природі, Проводяться вони з різною метою і в різних біогеоценозах: у лісі, парку, на луках, біля боліт і озер. Об'єктами вивчення під час екскурси є рослинний і тваринний світ, абіотичні умови природного середовища. Під час екскурсій учні навчаються спостерігати об'єкти і явища, аналізувати їх, робити висновки й узагальнення. Кожна екскурсія планується вчителем заздалегідь. Для того, щоб її провести, педагог сам повинен добре знати особливості обраного ландшафту: його географічне розташування, кліматичні умови, експозицію і рельєф, ґрунти, характерних представників флори і фауни, їх пристосування до умов існування тощо. Знаючи це, учитель розробляє інструктивні картки-завдання для окремих учнів і цілих груп. За такими інструкціями учні краще орієнтуються на місцевості, ефективніше виконують завдання і пізнають навколишній світ. 

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти,

Конвалії й фіалки ніжні

 І вісник березня —

підсніжник?!Ні! Ні!

Бо в Червону книгу вчені занесли

Світ неповторний і чудесний,

Що поступово вимирає

Й давно рятунку в нас благає!

Берегти природу — значить берегти життя»,—у цих словах закладено глибокий зміст, адже кожен з нас — це часточка всього живого на землі, і вона — наш спільний дім.Природа, як поранений птах, кричить, благає нас допомогти їй. Ми повинні знати, як можна зберегти природні багатства для тих, хто живе й житиме на Землі.Дехто вважає: «Нічого не станеться, якщо я зламаю одну гілочку, зірву квітку, знищу метелика,нап'юся березового соку».Але природі буде гірше! Бо кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожний знищений метелик — це маленька трагедія, рана, яку ви завдали природі.

Запам'ятайте, якщо ви щось узяли від землі, то маєте віддати їй. Посадіть дерево, вичистіть джерельце, підгодуйте птахів. Тільки тоді збережеться неповторна краса природи. Щоб зберегти ті види нашої природи, яким загрожує повне знищення, вчені всього світу об'єдналися в Міжнародну спілку охорони природи. Тварин і рослин, комах і птахів, які можуть зникнути назавжди, вчені стали записувати в Червону книгу.Червона книга — це сигнал небезпеки, це заклик для всіх дорослих і дітей: «Допоможіть!». На всій планеті Земля люди не байдужі до того, як на ній живеться і яку планету ми залишимо у спадок наступним поколінням.

План проведення роботи на екологічній стежині

1) Ознайомлення відвідувачів з об’єктами природи.

2) Проведення у відповідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять.

3) Пропаганда природоохоронних заходів, інформування про види рослин і тварин, пам’ятки природи, наслідки господарської діяльності, що трапляються на маршруті.

4) Підвищення екологічної свідомості, формування етичних стосунків людини з природою, живими організмами, виховання активної позиції щодо їх збереження.

5) Набуття навичок самостійного спостереження.

6) Оздоровлення та реабілітація після деяких хвороб.

7) Виховання любові до рідної природи, батьківщини.

Сьогодні, діти, ми вирушаємо з вами екологічною стежиною.Мета нашої екскурсії поширити знання про довкілля та людину як частину природи,дізнатись чи існують екологічні проблеми в нашій місцевості, будемо навчатись відповідально ставитись до навколишнього середовища та екологічно-грамотно поводитись в природі,. Подорожувати ми з вами будемо від зупинки до зупинки за маршрутом нашої карти.  

Перша наша зупинка носить назву «Алея слави».

  Цю алею було закладено шкільним колективом у 1988 році на честь односельчан, які не повернулись з Великої Вітчизняної війни та воїнам, які визволяли село від німецьких загарбників. На алеї було висаджено 25 беріз та 8 ялин. 

Береза – світлолюбиве дерево з мереживною кроною та пониклими гілками. Стовбур 10-20м заввишки з гладенькою білою корою. Листя дрібне, ромбічної форми, із зубчиками по краях. Квіти у берези дрібні, зібрані у сережки. Плід – маленький горішок з крильцями. З березової кори (бересту) виготовляють дьоготь. Бркньки і листя берези мають лікувальні властивості. Дуже корисним є березовий сік. Він містить цукор, вітаміни.

Ялина  – дерево з пірамідальною вічнозеленою кроною, яке може досягти висоти 40 м. хвоя в ялини коротка і гостра, темно-зеленого кольору, розміщена поодинці, густо вкриваючи гілки. Корінь у ялини росте близько до поверхні, тому сильний вітер може легко повалити її. Ялина – тіньовитривала рослина. Любить рости на родючих грунтах. Розмножується ялина насінням, яке достигає щороку в подовгастих шишках. Насіння має крильця для поширення вітром. 

Поряд  розбито клумби, учнями та працівниками школи постійно висаджуються квіти. Вони  милують око всіх перехожих та мешканців села,бо квітують з ранньої весни і до осені.

Чорнобривці.

Батьківщина чорнобривців - Мексіка, де вони ростуть у природних умовах. На території України введені в культуру дуже давно. Відомі в Україні найбільше однорічні види - чорнобривці дрібні. Чорнобривці вирощують спеціалізовані господарства та практично все населення України, в першу чергу як декоративну рослину.У квітів стебло пряме, гіллясте, в дрібних чорнобривців до 150 см висотою, а позначених — 60 см. Листки - перистороздільні. Квітки середнього розміру, золотисто-жовтого чи темно-червоного кольору. Плід - темно-коричнева сім'янка. Насіння дрібне. Однорічна трав'яниста теплолюбива рослина, розмножується насінням. Має тривалий період вегетації та цвітіння аж до заморозків. Насіння дозріває восени.

Айстри.

Айстри, які розводили у великій кількості в Китаї, потрапили в Європу тільки в 1728 році. Насіння їх надіслав відомому французькому ботаніку Антуану Жюссье місіонер, який жив у Пекіні. Квіти, виведені з насіння айстр, виявилися великими, яскравих кольорів, але з жовтою серединкою і їх у Франції назвали «Царицею маргариток», а згодом, у 1750 році з'явилися махрові квіти, які отримали нову назву: Aster - «зірка, світило».А́йстра  — рід трав'янистих рослин родини Айстрові . Всі айстри мають схожі на зірки квітки з жовтими серединками і зовнішніми променями (не пелюстками) різної форми від блакитного і фіолетового до білого кольору самого різного розміру. Багато видів культивують як садові квіти.

Майори.

Майори відносяться до сімейства Складноцвітих (Айстрових), в роду відомо 15 видів, які походять з Північної Америки, рослини ці представляють собою трав'янисті прямостоячі напівчагарники, але в наших краях майорці вирощуються як однорічна рослина. Майори відносять до світло- і теплолюбних рослин, які люблять помірно вологі грунти, багаті добривами.Майорці характеризується великою різноманітністю сортів, що відрізняються висотою, махровістю, термінами цвітіння, розмірами і забарвленням суцвіть.

Завдання. Підготуй заздалегідь паперові пакетики, етикетки, олівці. Знайди на клумбах дозріле насіння різних квітів.обережно збирай насіння кожного виду квітів окремо в паперові пакетики. Вкладай у кожний пакетик етикетку з назвою рослини, датою і місцем збирання. Удома добре просуши насіння на газеті, прочисти від сміття,поклади знову в пакетики з етикетками.

Чорнобривці. Шкільна ділянка. 20.09.2013

 Зразок:

Наступна наша зупинка річка «Бобрик»

Річки є народним багатством. У них водяться звірі, риби, водоплавні птахи. Біля річок завжди свіже повітря. Тому тут добре відпочивати. Щоб вода не підмивала береги і річка не замулювалася, її обсаджують  деревами.

Окрасою нашого села є річка Бобрик – розміщена в центрі села, розділяє його на західну та східну половини. Вона багата на водних тварин. Тут водяться водяні курочки, дикі качки,царство жаб, а найбільше в ній карасів.

Колись вона була домівкою для видр,бобрів, ондатр, але з часом через недбале ставлення людей ці тварини поступово зникли, а ті, які залишилися, звертаються до нас з великим проханням, врятувати їх від загибелі.

В річці рибка дуже смутна.

Ой біда! Люди, що це за вода?

 Може, вам і добре пити,

А мені в ній важко жити.

А вода була ж колись.

Люди, звідки ви взялись?

Люди, трохи совість майте,—

 Бідну Рибку виручайте!

Є причина сумувати Рибці у річці, бо у воду потрапляють відходи з домашніх господарсв, «сліди» відпочивальників, які викидаючи в річку всякий непотріб, мабуть думають, що вода покриє і розчинить у собі сміття. Якщо так і далі буде, то не довго й до біди, адже кожному відомо, що «без води — і ні туди, і ні сюди».

Діти! Пам'ятайте! Справа кожного і твоя особиста - піклуватися про чистоту водойм. А це означає, що не слід засмічувати їх побутовими відходами, гіллям дерев, пластиковими пляшками.

Лелеки…

У пошуках поживи поважно походжають вони на березі річки і в нашому селі. Тепер уже не скрізь його побачиш, цього красивого птаха, котрого звуть в Україні по-різному: чорногуз, лелека, бусол, бузько. Він споконвіку селився поблизу людей – на хатах, клунях, хлівах. Протягом останніх  років значно збільшилось у нашому селі лелечих сімей. Вони оселились на водонапірній башті, є гнізда збудовані на електричних стовпах, на деревах біля осель мешканців. Повір'я було: в кого поселився на хаті лелека – тому щастя буде довіку. І горе тому, хто зруйнує його гніздо. Вірили, що тоді станеться біда – лелека принесе вогню і спалить хату, або накличе грозову хмару.

          Завдання. — Дбати про чистоту водойми, не кидати в річку побутове сміття, пластикові пляшки.Дослідити, як змінюється глибина річки в різні пори року.

Непомітно ми підійшли до наступної нашої зупинки «Парку відпочинку».  Парк був закладений за ініціативи завідуючого клубом Кривоносом, у 1971 році. На території 1 га висаджено клени, липи, берези, каштани,ялини. Це улюблене місце відпочинку гостей та мешканців села.

Клен – дерево зі струнким,наче колона, стовбуром, вкритим сірою корою. Крона густа, розлога і кучерява. Листки великі, пальчастлопатеві. Особливо гарний клен восени, коли його листя стає різнокольоровим:жовтим, червоним. Цвіте клен дрібними зеленувато-жовтими квітами, які зібрані у пучечки. Плоди клена – крилатки. У клена цінна деревина: щільна і міцна. З неї роблять паркет, меблі, музичні інструменти.

Липа – дуже гарне дерево зі струнким стовбуром і густою кроною. Листя серцеподібної форми, зазубрене по краях. Цвіте липа в липні пахучими жовтуватими квіточками, зібраними у пучечки. Липовий цвіт – чудовий засіб від застуди.Липа – чудовий медонос, найулюбленіше дерево бджіл. Липовий мед золотаво-жовтий, з запахом липового цвіту, має цілющі властивості. Липа має чудову деревину. Вона світла, мяка, легка, добре обробляється.

Каштан—у молодих рослин стовбур прямий, гладкий, що пізніше покривається темно-коричневою корою із глибокими поздовжніми тріщинами. По красі, потужності росту й довговічності каштан здатний конкурувати з дубом. Листя велике, до 25 см, довгасто-еліптичне або ланцетне, часто із серпоподібними зубцями. Каштани відрізняються високим темпом росту в молодості, вологість повітря і ґрунту є основними умовами для успішного їх розвитку. Цвіте каштан після розпускання листів Цвітіння рясне й триває 15—18 днів. Квітки каштана зібрані в довгі колосоподібні суцвіття. Довгі суцвіття чоловічих квіток (10—20 см) надають дереву особливу декоративність, особливо у вітряну погоду. На нижній частині квіткового стрижня розташовані жіночі квітки, а вище — чоловічі, білуваті та жовтим відтінком, приємно пахне.

Дерево переносить помірне затінення і відносно мало та рідко зазнає ураження комахами, посуху, завдяки добре розвиненого вглиб коріння, переносить цілком нормально.

Одне із найкрасивіших листопадних дерев, зі струнким стовбуром, правильною округлою, густою, ясно-зеленою кроною й великим орнаментальним листям, що зафарбовується восени в чистий жовтий колір.

Завдання. Спостерігай за листопадом. Розглянь дерева, які скидають листя. Запиши назви тих, що знаєш. Збери окремі листки різного кольору з різних рослин. Зроби гербарій, підпиши назви рослин. Свої спостереження запиши до таблиці:

Назва рослини	Колір листків
	Початок жовтня	Кінець жовтня

В нашому парку чути спів пташок.  Тут гніздяться та виводять пташенят різні птахи.І наша наступна,четверта зупинка носить назву «Пташині гнізда».    Орнітофауна України нараховує 424 види птахів. Серед них 267—270 гніздові, з яких 132—138 зимуючі; 17 з'являються лише на зимівлі, 129 спостерігаються лише у період сезонних міграцій або мають статус залітних. Птахи, що зустрічаються в Україні, належать до 21 систематичного ряду. Найбільшим різноманіттям відрізняється ряд горобцеподібних, їх нараховують 172 види. Також численними є ряди сивкоподібних — 79 видів, гусеподібних — 38 видів, соколоподібних — 35 видів. Ряди фламінгоподібних, папугоподібних, дрімлюгоподібних та одудоподібних на території України представлені лише по 1 виду.

З теплих країн до нас повертаються наші птахи, і як ви вже помітили, починають будувати гнізда. Для чого птахи будують гнізда? Дорослі птахи у гніздах не живуть, вони будують гнізда для своїх нащадків. Гніздо – це колисочка та затишна оселя для маленьких пташенят.

У гнізда птахи відкладають яйця, які певний час вигрівають, – насиджують. Пташенята з’являються на світ маленькими та безпорадними.

Вони сидять у гніздах доки не підростуть, а батьки їх годують, захищають від небезпеки та негоди. Коли молодь підросте, вбереться у пір’я, тоді птахи залишають гніздо і розпочинають вільне життя у природі.

Всі ви, мабуть бачили гнізда лелек. Ці красиві великі птахи довірливо оселяються поруч із людиною. На стовпах обабіч доріг, на дахах будинків і високих деревах мостять лелеки свої гнізда.

На зиму лелеки відлітають у вирій, у далеку Африку, а навесні знову повертаються до рідного краю, до свого гнізда. Це гніздо промите дощами,

провіяне вітрами, пропечене сонцем чекає   «господарів». Повернувшись із вирію, лелеки «ремонтують» своє гніздо: додають нові гілочки, вистеляють гніздо соломою  та пухом, готуючи його для майбутніх пташенят. Рік у рік гніздо збільшується. Відомі гнізда, які лелеки та їх нащадки використовували 100 років. Уявляєте, які це величезні важкі гнізда!

Погляньте як дружно розмістили ластівки свої кубельця під дахом будинку. Довірились людині і дякують за свій спокій голосним щебетанням.Сільські ластівки-невтомні трудівниці. Вони будують гнізда з глини або землі, змочують її слиною. За час будування гнізда пара птахів приносить у дзьобі до 350 грам глини. Гнізда ластівки прикріплюють до вертикальної стіни або до балки, ближче до стелі. Гніздо має форму четвертої або восьмої частини кулі, його краї ніколи не доходять до стелі. Щоб скріпити будівельний матеріал, ластівки додають до глини невеличкі соломинки. Усередині гніздо вимощують стеблами різних трав’янистих рослин, а зверху пір’ям. Будують його протягом 5-10 днів. Сільські ластівки знищують багато шкідливих комах, особливо під час вигодовування пташенят. Які вони ці невтомні трудівниці ?Ці пташки невеличкі, з чорно-синім верхом тіла і білим черевом та грудьми, мають рудувато-коричневий лоб і горло. Гострі крила і два довгі крайні пера хвоста є характерною ознакою виду. Більшу частину життя сільська ластівка проводить у повітрі, і лише під час будування гнізда, її можна побачити на землі, коли вона бере в дзьоб ґрунт біля калюжі або соломинку. Ноги в неї короткі, по землі ходить погано. Тримаються сільські ластівки здебільшого парами. Люблять сидіти на телефонних проводах, при цьому майже завжди самець щебече. Після періоду гніздування птахи збираються у зграї, а перед відльотом у теплі краї збираються у великі зграї. Ластівки зимують в Африці та Південній Америці.

Завдання. Спостереження за ластівкою. Вибери об’єкт спостереження. Простеж, коли ластівка сіла на яйця. Запиши, хто і як її годує в цей час?Спостерігай за появою в гніздечку малят. Хто їх годує, скільки разів на день? Заповни таблицю.

Які зміни відбулися	Дата
Будова або ремонт гнізда
Відкладання яєць
Поява пташенят
Виліт пташенят із гнізда

Ви зрозуміли чому ми включили у маршрут нашої стежки це звалище.

Тут гарних емоцій не виникає. Можливо і нам потрібно задуматися на своїми вчинками. Природа нас просить такого не робити. Бачите яка не краса. Все! Продовжимо маршрут. Далі нас чекає «зоологічний майданчик».

П’ята наша зупинка «Зоологічний майданчик»

Подивіться, які гарненькі тварини зустрічають нас.Це улюблене місце домашніх тварин.Випасають на лужку баранів, коней, телят. Їх не треба лякать, не треба голосно кричать. Нехай вони почуваються спокійно, а ми підемо далі.

Під нашими ногами проживає маленька тваринка – кріт. Великі купи викинутої землі показують, як він працює. Кріт – це хижак самітник,типовий підземний житель. 

 Його широкі нори в усіх напрямках перетинають луку. По норах полюбляють розгулювати інші дрібні ссавці. Але горе їм при зустрічі з кротом: він не пропустить можливості поживитися випадковою здобиччю. В літній час над цією твариною можна зробити багато цікавих спостережень. Пересуваючись під землею, цей звір енергійно працює своїми плоскими передніми кінцівками, озброєними довгими кігтями. В той час, коли нагромаджена земля заважає йому пересуватись, кріт підіймається ближче до поверхні землі і кількома сильними рухами голови викидає зайву землю назовні, утворюючи рихлі купки, що ясно виступають над поверхнею. Ось, погляньте, як це видно на зеленій травичці. В пошуках здобичі дуже тонкий слух і дотик замінюють його поганий зір. Гніздо нагадує просту камеру, густо вимощену ніжними травами, листям, мохом. Є у нього також запаси корму на випадок голодування.Він не впадає у зимову сплячку. Коли сніг неглибокий, кріт часто вибирається на поверхню. Кроти знищують шкідливих комах, які живуть у ґрунті.

Давайте пройдемо далі і  ми побачимо  неподалік мурашник.Мурашник — гніздо мурашок, що споруджується з різноманітного матеріалу в землі, між камінням, у трухлявій деревині, іноді у вигляді надземного конусу.Мурашник у ґрунті має підземну частину з ходами і камерами, які уходять в землю на глибину до 4 метрів; надземна частина зазвичай конусоподібної форми, споруджується з гілочок, хвої та листя. Увечері для збереження тепла виходи проходів мурашки закривають.В одному мурашнику живе понад мільйон комах.– Одна колонія мурашок за рік знищує до 250 кілограмів гусіні. Після повернення до мурашника вони відригують цю їжу та годують інших робочих мурах. У пошуках води мурахи заглиблюються на глибину понад 10 метрів. Це вони роблять завдяки міцним гризучим верхнім щелепам. Зимують мурахи в нижній частині мурашника. Там вони збиваються у міцний клубок і чекають весни.– Це дуже працелюбні комахи, часто можна побачити, як вони вилазять на високі дерева або споруджують на землі вузенькі доріжки, якими пересуваються у пошуках гусениць.Ці комахи дуже чутливі до зміни атмосферного тиску. Якщо з’явилися невеличкі свіжі купки піску чи глини на поверхні, це значить, що мурахи попереджають – через день-два чекайте дощу.

Мурашники не можна руйнувати, цих тварин треба оберігати.

Завдання. Виміряй висоту та довжину мурашника. Спробуй з батьками та друзями зробити огорожу навколо мурашника.

До чудо-ліків в гості вирушаймо.  Дивинку щонайменшу помічаймо. Де материнка, подорожник, молочай .Повинен знати кожен травознай. Із вдячністю цілющі трави пийте.Ростіть на славу й здоровійте! Чи знаєте ви, що людина ще із самого початку свого існування шукала захисту у природи, намагалася зміцнити своє здоров′я, щоб вижити у складних, несприятливих умовах. Ось чому шоста наша  зупинка «Лікарські рослини». Вона змушена була надавати собі лікарську допомогу при різних травмах та захворюваннях, і, цілком природно, засоби для цього шукала у навколишній природі і насамперед - у світі рослин. Так людина пізнавала цілющі властивості рослин та їх дію на організм. Пізніше, з появою землеробства та тваринництва, розширилися знання людей про рослинний та тваринний світ. Ряд рослин увійшов до арсеналу лікарських на основі спостережень. Наша земля надзвичайно багата рослинним світом. Кожна рослина, що зростає на цій землі, має чудодійні властивості. Познайомимось з тими, які нас оточують.

Подорожник великий.

  Лікувальні властивості цієї рослини добре знали лікарі Стародавньої Греції і Риму, а в середні віки - персидські та арабські медики. Цінували цю рослину і в Київській Русі.  До 14 століття подорожник був поширений лише в Східній півкулі. За часів великих подорожей, коли мореплавці шукали нових земель, його випадково завезли в Америку, де він швидко поширився, і індійці почали називати цю рослину "слід білої людини".  Подорожник великий - багаторічна трав′яниста рослина, яка здавна шанується народною медициною багатьох народів світу як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, ударах, наривах, опіках.

Деревій Ця рослина має приємний, бальзамічний запах. Квіти запашні, на смак гіркі. Поширений деревій повсюди. Росте на луках, полях, межах, уздовж доріг, на схилах, лісових галявинах, у чагарниках.

  Даровій - дуже популярний лікувальний засіб. Вважають, що рослина поліпшує травлення, спиняє кровотечу, сприяє правильному обмінові речовин. Його приймають всередину, використовують зовнішньо.

  Скажімо, трапилася прикрість - ви поранились у полі чи в дворі. Тоді шукають деревій, беруть його листки, гарно розминають і прикладають до рани. Після цього здебільшого рана загоюється за 3-5 днів без сліду нагноєння. Навіть рани від серпа, як і рани від порізу ножем, плугом, сокирою, зроблені на полі чи в лісі, в природних умовах, загоюються швидко. Ось чому цю чудову рослину у народі називають "кровавником".

 

Чистотіл

 

Отруйна, але дуже популярна в народі лікувальна рослина, трав′янистий бур′ян. При зламі виділяє жовтий або оранжевий молочний сік. Чистотіл ( з латинської - "дар сонця") - лікувальна рослина. Росте на засмічених місцях, частіше в затінку, біля житла, під тинами, обабіч вулиць. Поширений повсюдно. Збирати траву починають наприкінці травня - до кінця липня, тобто під час більш рясного цвітіння. Соком чистотілу виводять бородавки, вузлики, лишаї, мозолі, плями на шкірі. Настоєм чистотілу лікують хвороби ротової порожнини. Використовують чистотіл і для лікування ран, які довго не загоюються.У народі чистотіл називають "бородавочником", "жовтосоком", "гладушником".

Звіробій

Використовують при хворобах шлунку, печінки, нирок. У народі звіробій називають     травою від 99 хвороб.

 Природа дарує нам свої скарби, а ми, правильно використовуючи їх, маємо дбати про своє здоров’я. Бо воно є нашим найціннішим багатством. Це те, чого людина не купить за гроші, не виміняє, не подарує. Природа і людське здоров’я – дві істини, дві

сестри, які ідуть поруч.Здорова людина прагне до праці, вона життєрадісна, потрібна людям. І головним скарбом країни лікарських рослин є щаслива людина.

У кінці маршруту нас зустрічає невеличка галявина. Тут можна відпочивати або проводити різні конкурси та дослідження. На ній ми зробимо шосту зупинку «Підсумкову». Перепочинемо, пообідаємо, проведем вікторину, підведем підсумки нашої екскурсії.

Вікторина.

Які ти знаєш рослини нашої місцевості, занесені до Червоної книги України?

Назвати тварин, які мешкають у нашій місцевості, що занесені до Червоної книги України.

Які птахи, комахи занесені до Червоної книги?

Назвати лікарські рослини нашоєї місцевості, які занесені до Червоної книги.

Давайте складем пам’ятку для учнів з охорони природи.

Основні правила.

1. Не ламати дерев, не пошкоджувати крон.

2. Не рвати квітучих рослин у полі, на луках та в лісі.

3. Не топтати газони в парках, скверах, садах.

4. Не викопувати дикорослі лікарські та інші цінні рослини з цибулинами, бульбами, кореневищами.

5. Оберігати зелені насадження від шкідників, грибів-паразитів, пожеж.

6. Охороняти тварин, приваблювати птахів – надійних помічників людини у справі охорони лісів, полів.

7. Дбати про зимуючих птахів.

8. Не смітити, не палити вогнищ.

9. Беріть участь у озелененні школи, вулиць села. Цим ви зробити важливий внесок у справу охорони та збагачення природи.

Ось і закінчилась наша екскурсія. Охорона природи – справа загальнонародна. Обов’язок кожного громадянина України, кожного учня – оберігати природу, раціонально використовувати та відтворювати її. Це була остання наша зупинка. В майбутньому ми плануємо розширити маршрут і познайомити з новими, цікавими об’єктами.

Люби природу, як символ душі своєї.

Люби природу не для себе, а для неї.

Ми всі господарі природи, тож збережемо її вроду.